Рукола

Рукола рослина сімейства хрестоцвітних. Рукола вирощувалася на території Середземномор’я з часів Римської імперії. До 1900-х років рукола збиралася в дикому вигляді, культивація в масових масштабах не застосовувалася і наукою практично не вивчалася.

Завдяки своєму смаку, рукола дуже популярна в італійській і середземноморській кухні. Саме звідти пішла мода на рукколу і страви з неї, через що її стали активно вирощувати як на городах, так і в домашніх умовах.

В основному рукола використовується в салатах, а також як овочева добавка до паст. У прибережній Словенії додається в сирний чебурек. В Італії використовується при приготуванні піци. Також використовується як інгредієнт для соусу песто на додаток до базиліку. На Кавказі їдять молоді пагони і листя. Листя вживаються як приправа до страв у вигляді салату, молоді пагони їдять у свіжому вигляді, а насіння йде на приготування гірчиці.

Вирощувати рукколу просто, вона не вимагає будь-якого особливого догляду і досить невибаглива.

До складу руколи входять А, В, Е, С, К. Цікаво, що 100 г рослини містять добову норму вітаміну К. Ще в складі руколи містяться багато корисних речовин: магній, цинк, селен, мідь і марганець, залізо, фосфор і натрій.